03 липня 2018 року Верховна Рада України розглянула та прийняла у другому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Народні обранці планують внести поправки до цілого ряду законодавчих актів, таких як Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки і банківську діяльність», «Про заставу», «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ін.
На перший погляд, ідея, закладена в основу майбутнього закону, виглядає досить прогресивною. Як стверджує у своїх заявах Національний Банк України, що виступив із широкою підтримкою цього законопроекту: «Законопроект №6027-д дозволить зменшити ризики кредиторів при здійсненні кредитних операцій, що у свою чергу полегшить доступ суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими позиками».
Однак, які ж ризики та підводні камені приховуються за цими загальними багатообіцяючими гаслами?
Для спеціалістів ЮФ «Альтаир», що більше 20 років успішно діють на ринку юридичних послуг саме у сфері кредитних та іпотечних відносин, очевидним є те, що, в першу чергу, Закон значно посилює захист прав та інтересів Кредиторів та Іпотекодержателів, але аж ніяк не Позичальників та Іпотекодавців.
- Законопроект, окрім Банків, поширює свою дію і на інші фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
- З моменту вступу цього Закону в силу, у всіх цих фінансових установ буде безперешкодний доступ для отримання інформації в електронному вигляді до таких реєстрів як: Державний реєстр актів цивільного стану громадян, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. Тобто, у їх віддані будуть дані фізичних та юридичних осіб, про майно що належить Вам, будь-які обтяження цього майна, всі дії по реєстрації і перереєстрації Вашого майна будуть контролюватися фінансовими установами, всі зміни вашого цивільного стану (будь то одруження, розлучення, народження дітей чи смерть) будуть відслідковані. Захист Ваших персональних даних від продажу третім особам тепер теж під великим питанням.
- Законопроект про відновлення кредитування кардинальним чином реформує інститут поруки. Ми звикли до того, що однією з підстав припинення поруки є зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Відтепер же, у разі такої зміни зобов’язання, поручитель продовжує нести відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. Крім того, строк позовної давності за договорами поруки збільшений з 6 місяців до трьох років, з дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов’язання або 3 роки.
- Новелою є і те, що ліквідація юридичної особи-боржника не припиняє поруку, заставу або іпотеку, якщо кредитор встиг подати позов до Поручителя, Заставодавця, Іпотекодавця до внесення в реєстр юридичних осіб запису про ліквідацію боржника.
- Законопроект чітко закріпив, що відтепер іпотека об’єкту нерухомого майна буде розповсюджуватися на такий об’єкт і після його реконструкції чи самочинного будівництва, що були здійснені після укладення іпотечного договору. Більше того, іпотека буде автоматично поширюватися на всі новостворені і реконструйовані будівлі, які розташовуються на земельній ділянці, що передана в іпотеку. І якщо раніше Іпотекодавець міг вивести майно з-під іпотеки посилаючись на знищення (втрату) переданої в іпотеку будівлі (споруди) шляхом перебудування, добудування, новоутворення, реконструкції предмету іпотеки, то тепер цей спосіб буде значно утруднений або ж навіть неможливий.
- Головне! І найнебезпечніше! Відтепер звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку ( набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, продаж Іпотекодержателем предмета іпотеки від свого імені) може здійснюватися незалежно від існування будь-яких спорів з банком, арештів, заборон на відчуження майна або здійснення інших дій чи будь-яких інших обтяжень. Фактично, Позичальників позбавили дієвих способів захисту власного майна від посягань Банків. А державні реєстратори та нотаріуси, з моменту набрання чинності Законопроектом, зобов’язані будуть реєструвати іпотечне майно за Банками і фінансовими установами.
На нашу думку, після набрання чинності цієї норми, Україні загрожує рейдерський колапс. Оскільки у недобросовісних фінансових установ, які викуплятимуть борги у Банків, з’явиться легальна можливість без будь-яких перешкод привласнювати собі майно Позичальників та відчужувати його на користь підконтрольних осіб.
Більше того, Законопроект підготовлений таким чином, що дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не завадить зверненню стягнення на майно, що є предметом іпотеки у позасудовому порядку.
Як ми зазначали раніше, на жаль, 12 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 373/977/16-ц сформулювала правову позицію про те, що вимоги Закону «Про мораторій..» розповсюджуються на примусову реалізацію майна, але аж ніяк не на позасудове звернення стягнення.
Перехідними положеннями Законопроекту закріплений безпрецедентний порядок дії майбутнього Закону – всі зазначені зміни розповсюджуються не тільки на нові договірні відносини між кредиторами, боржниками та їх поручителями, а й на ті відносини і договори, що існували і були укладені до дати набуття чинності цим Законом. Найближчим часом законопроект має бути підписаний Президентом України, після чого відбудеться його офіційне опублікування на набрання чинності через 3 місяці.
На наше глибоке переконання, з метою захисту Вашої власності, прав та інтересів, найкращою порадою у даній ситуації буде – не гаяти часу дарма, і вже зараз, доки одіозні зміни не набули чинності, звертатися до спеціалістів для правового аналізу конкретно вашої ситуації, припиняти кредитні правовідносини, поруку, звільняти майно з іпотеки чи застави. У будь-якому випадку, як би не намагалася банківська система за всяку ціну отримати своє і чуже, завжди є правові інструменти захисту, навіть в умовах мінливої законодавчої бази. Головне – рівень кваліфікації захисника, його націленість на результат.