Відомості про обтяження рухомого майна можуть вноситися до Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна як на підставі заяви обтяжувача або уповноваженої ним особи, так і на підставі рішення суду.
У березні 2017 року за правовою допомогою в нашу фірму звернулася приватний нотаріус, дії якої оскаржувалися ТОВ «Порше Мобіліті». Підприємство подало позов, в якому просило визнати дії нотаріуса по проведенню державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна, а саме автомобіля, незаконними та зобов'язати приватного нотаріуса відновити державну реєстрацію обтяження цього автомобіля.
Свої позовні вимоги підприємство доводило тим, що в зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором третьою особою, воно отримало право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави (легкового автомобіля). А приватний нотаріус незаконно провела державну реєстрацію припинення обтяження зазначеного автомобіля, оскільки «Порше Мобіліті» як єдиний належний суб'єкт подачі заяви про вилучення обтяження рухомого майна з такою заявою до відповідача не звертався. Відповідач не сповіщав позивача про припинення обтяження рухомого майна. Крім того, ніяких постанов про відкриття виконавчого провадження позивачем отримано не було, що виключає виконання рішення суду відповідним відділом державної виконавчої служби.
У свою чергу, адвокатами юридичної фірми «Альтаир» була сформована правова позиція, згідно з якою нотаріус діяла в рамках закону, а саме на виконання ч. 5 ст. 43 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», де зазначено, що відомості про припинення обтяжень реєструються на підставі рішення суду або заяви стягувача. Надання реєстратору рішення суду, яке набрало законної сили і на час реєстрації не скасованого, є достатньою підставою для реєстрації відомостей про припинення обтяження рухомого майна.
Суди першої та апеляційної інстанції погодилися з доводами позивача, зазначивши, що приватний нотаріус не мала права приймати від боржника заяву про скасування приватного обтяження, оскільки таке право на звернення передбачено лише для обтяжувача, у тому числі в порядку примусового виконання рішення.
Однак, Велика палата Верховного Суду, на розгляд якої було передано касаційна скарга нотаріуса, своєю постановою від 27.03.2019 р визнала попередні рішення судів незаконними і відзначила наступне.
Дії приватного нотаріуса по проведенні державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна, а саме автомобіля, були законними. Згідно ст. 6 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна передбачено, що відомості про обтяження можуть вноситися і на підставі рішення суду. В даному випадку, внісши відповідні відомості до Державного реєстру, нотаріус виконав судове рішення.
Довідавшись про скасування заочного рішення, яке стало підставою для вилучення приватним нотаріусом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження щодо автомобіля, позивач повинен невідкладно звернутися до цього нотаріуса для внесення до Реєстру відомостей про обтяження рухомого майна.
Однак таких відомостей у справі немає, а тому відсутні підстави для задоволення судом позовних вимог про зобов'язання приватного нотаріуса поновити державну реєстрацію обтяження рухомого майна, оскільки чинним законодавством не передбачено право нотаріуса без відповідного звернення та за відсутності надання судового рішення вносити зміни до Державного реєстру.
Без указаного звернення нотаріус може внести зміни до Державного реєстру тільки на підставі судового рішення, де відповідачем є цей нотаріус, а рішенням суду його зобов'язано вчинити такі дії. В інших випадках звернення судового рішення до виконання покладається на сторону, на користь якої воно ухвалено, якщо інше не встановлено законом.
Дана правова позиція Великої палати Верховного Суду вкотре підтвердила ефективність роботи юридичної фірми «Альтаир» щодо захисту прав нотаріусів, як державних реєстраторів і результативність індивідуального і творчого підходу до клієнта і його проблеми.
