Цит.по: sud.ua
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак виступила на семінарі з підвищення кваліфікації адвокатів з доповіддю про правові позиції ВС у справах щодо кредитних правовідносин. Про це інформує прес-служба ВС.
Спори щодо кредитних правовідносин уже протягом трьох-чотирьох років залишаються найбільш численною категорією серед справ, які розглядають суди цивільної юрисдикції, зауважила суддя. До того ж, додала вона, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України та докорінно змінила судову практику.
На сьогодні ця практика продовжує формуватися, водночас КЦС ВС, переглядаючи справи, в тому числі й отримані з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, застосовує вже нові позиції, в більшості випадків скасовуючи чи змінюючи судові рішення попередніх інстанцій. «Хотілося б, щоб сьогодні судова практика вже була стабільною, принаймні щодо ключових правових позицій, за якими є однозначні висновки Верховного Суду», — наголосила Ольга Ступак.
Зокрема, вона звернула увагу на постанову ВП ВС від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) щодо Умов та правил надання банківських послуг, які банк розмістив на своєму сайті і вважає публічною офертою, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.
Верховний Суд у згаданому рішенні зазначив, що відповідачка не визнає цих Умов та правил і не підписала їх, тому вони не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов’язань. «КЦС ВС чітко застосовує цю позицію під час розгляду таких справ», — підкреслила суддя.
Також Ольга Ступак розповіла про постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 20 червня 2019 року у справі №185/998/16-ц (провадження №61-33766сво18). У цій справі банк звернувся до суду з позовом до позичальника, який на той момент уже помер. Постало питання, чи має суд розглядати таку справу, чи повинен залучати правонаступників тощо.
Верховний Суд постановив, що коли позов пред’явлено до померлої особи, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України 2004 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи настала після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
