Шабельник проти України: під сумнів поставили рішення БП ЗС

Шабельник проти України: під сумнів поставили рішення БП ЗС

Цит.по: sud.ua

На офіційному сайті ЄСПЛ з'явився текст комунікації по справі «Шабельник проти України». Справа стосується можливих порушень Конвенції з боку Великої палати Верховного Суду при перегляді справи Шабельника в 2018 році.

Заявник скаржився відповідно до статті 7 Конвенції на те, що Велика палата Верховного Суду своїм рішенням від 16 травня 2018 року наклала на нього нове покарання за злочин, вчинений сімнадцятьма роками раніше, незважаючи на те, що термін давності обмежений законом п'ятнадцятьма роками за особливо тяжкі злочини. Він також скаржиться на те, що Велика палата ВС повністю проігнорувала це питання в своєму рішенні і не проаналізувала застосовність терміну давності у кримінальній справі заявника.

ЄСПЛ поставив сторонам два питання за статтею 7 Конвенції:

 - Чи застосував  Верховний Суд своїм рішенням від 16 травня 2018 року нове покарання до заявника за злочин, скоєний проти С. в 2001 році, тобто сімнадцять років тому?

 - Якщо так, чи було таке покарання передбачено законом, за змістом статті 7 Конвенції, з урахуванням передбаченого законом обмеження терміну давності для особливо тяжких злочинів в 15 років?

Історія справи Дмитра Шабельника

Нагадаємо, що 23 жовтня 2001 року Дмитро Шабельник проник в житло літньої жінки і, погрожуючи пістолетом, зажадав від неї грошей. З'ясувавши, що їх у бабусі немає, і злякавшись, що про все це вона повідомить правоохоронцям, чоловік вирішив приховати сліди злочину і вбив потерпілу.

3 грудня того ж року Д. Шабельник взяв в заручники свою малолітню сусідку, задушив її і написав анонімного листа її батькам з вимогою передати йому $ 20000 за звільнення дівчинки.
Суд першої інстанції визнав Дмитра Шабельника винним в умисному вбивстві з кваліфікуючими ознаками, розбійному нападі, викрадення малолітньої і захоплення її в заручники, а також у вимаганні. Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2002 року засудженого був засуджений до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Верховний Суд України залишив це рішення без змін. 2 квітня 2003 року засудженого звернувся в ЄСПЛ, заявивши, що звинувачення у вбивстві пенсіонерки грунтувалося на зізнаннях, отриманих наслідком з порушенням його права мовчати та права не свідчити проти себе.

В результаті ЄСПЛ дійшов висновку, що якщо особу засуджено після оскарження розгляду, що не відповідало вимогам Конвенції, виправити це порушення можна шляхом нового розгляду, перегляду або поновлення розгляду з урахуванням висновків ЄСПЛ, викладених у рішеннях у справах «Шабельник проти України» і « Шабельник проти України (№2) ».

При останньому перегляді справи ВП ВС частково скасувала вироки у справах заявників і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а засуджених звільнила в залі суду.

Велика Палата Верховного Суду вирішила, що єдиною додатковою мірою індивідуального характеру, яку необхідно застосувати на виконання рішень у справах Шабельника, є відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який був у заявника до порушення Конвенції (restitutio in integrum). Тобто повний перегляд кримінальної справи в частині інкримінованих заявникові вбивства і розбою, де ЄСПЛ встановив порушення статті 6 Конвенції.

Разом з тим, БП ЗС порахувала неможливим скасувати чинний вирок щодо заявника в частині злочинів, скоєних ним стосовно малолітньої дитини (викрадення, вбивство, захоплення в якості заручника і подальше вимагання грошей у батьків), оскільки ЄСПЛ не встановив порушень Конвенції під час досудового розслідування і судового розгляду справи в частині цих злочинів.

«Задоволення вимог заявника про скасування прийнятого щодо нього вироку в тій частині, в якій ЄСПЛ не встановив жодних порушень Україною Конвенції, буде виходом суду за межі перегляду за винятковими обставинами рішень судів, прийнятих на національному рівні, а саме порушенням принципу правової визначеності, який передбачає повагу принципу остаточності судових рішень (res judiсata) », - зазначив ВС.

Варто зазначити, що три судді Великої палати Верховного Суду написали особливі думки, в яких вони не погодилися з більшістю щодо поділу покарань.

У Вас є юридичні питання, які потребують вирішення?
Ми допоможемо!

Телефонуйте! +38 (098) 770-30-77,+38 (057) 758-77-76,+38 (097) 233-21-39,+38 (066)-249-11-66

або Ми передзвонимо Вам

Наші проекти