Позовна давність починається з моменту, коли земельна ділянка вибула із володіння, а не укладення особою наступного правочину з її відчуження чи набрання сили судовим рішенням, яким підтверджено неправомірність її вибуття
Постанова КГС ВС від 21.05.2019 № 911/2817/17:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82068102
Ключові висновки КГС:
26. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, – захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
27. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та статтею 74 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
28. Позовна давність є строком пред’явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб’єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи – носія порушеного права.
29. За змістом частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
30. Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
31. У спірних правовідносинах суб’єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності.
32. Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід ураховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач.
33. Прокурор звернувся з позовом до суду 20.09.2017, як убачається з першого аркуша позовної заяви.
Згідно з частинами 2, 4 статті 29 ГПК України у редакції, чинній на час звернення прокурора з відповідним позовом, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов’язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
34. ТОВ "Барселона Ю Ей" подало до суду першої інстанції заяву про сплив позовної давності у цьому спорі.
35. Відхиляючи заяву про застосування позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що про наявні порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2016 році під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42016110000000045 за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, місцевого самоврядування установ та організацій отриманої під час досудового розслідування, а саме ДП "НДВА "Пуща-Водиця", Софіївсько-Борщагівської сільської ради, Держгеокадастру, що є об’єктивними обставинами, пов’язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного законодавства та інтересів держави.
36. Однак, як обґрунтовано зауважив суд апеляційної інстанції, такий висновок є безпідставним, оскільки факт порушення права та підтвердження такого факту судовим рішенням є не тотожними поняттями, прокуратурі було відомо про наявність порушеного права на час звернення із позовом про визнання недійсними і скасування рішень сільської ради у травні 2011 року, а відповідні судові рішення, про які зазначає прокуратура у позовній заяві, лише підтвердили факт порушення права.
37. Крім того, як уже зазначалося, фундаментальне значення має факт, коли саме держава, а не її конкретний орган або прокурор, могла довідатися про наявність порушеного права.
38. Позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за змістом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
39. Позивач, в інтересах якого подано позов, не надав пояснень щодо суті спору та щодо позовної давності.
40. Відповідно до положень пункту 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
41. Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги в частині витребування на користь держави в особі Держгеокадастру із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю Ей" земельної ділянки, кадастровий номер 3222486200:03:009:0049, не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.
Оскільки право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено, коли земельна ділянка вибула із володіння держави у володіння іншої особи, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та не з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави, початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов'язаний із моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
42. Таким чином, доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 256, 261 ЦК України колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про сплив позовної давності, оскільки державі в особі її органів стало відомо про порушення її прав щонайменше з моменту звернення прокурора із позовом про визнання недійсними і скасування рішень сільської ради у справі № 6-254цс15, разом із тим позивач не довів суду, що не міг дізнатися про порушення права власності держави на спірну земельну ділянку у межах строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.
43. До того ж у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 уточнено, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких виключних випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.
