Цит. по: Ліга:Закон
Проведення позапланової невиїзної перевірки без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Про це говорить Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 27 лютого 2020 року у справі № П/811/3206/15 (адміністративне провадження №К/9901/32823/18).
У цій справі позивач-фізособа звернувся з позовом до об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, серед іншого, що повідомлення про проведення перевірки ним отримано вже після проведеної перевірки.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Ці суди виходили з того, що в порушення вимог п.п. 79.2, 79.3 ПКУ повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки та копія наказу про її призначення були направлені позивачу вже після початку проведення перевірки. Цим позивача позбавлено можливості реалізації права на ознайомлення із ними до початку проведення перевірки та надання відповідних пояснень. А тому перевірка вважається проведеною без наявності на те правових підстав й, як наслідок, не має юридичної значимості для цілей прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином невиконання вимог п.79.2 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення). Адже акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не може бути визнано правомірним.
